КОЗАЦЬКА ВЕЖА

На спортивному Олімпі

ЧЕМПІОН

Віталій Лісняк… Це ім’я сьогодні добре відоме не лише у нашому місті, але й далеко за його межами. Це – не слава відомого медика, художника чи талановитого поета. Його популярність – в іншому. Палкий прихильник здорового способу життя, Віталій відомий своїми спортивними здобутками, і нині по праву носить звання одного з кращих орджонікідзевських спортсменів з тайського боксу.

Доленосне випадкове знайомство

Щирий, відкритий та доброзичливий, вже з перших хвилин спілкування Віталій одразу ж приваблює до себе співбесідника. Є в ньому щось таке, що викликає симпатію, дозволяє побачити яскраве внутрішнє світло. І хто не знайомий з Віталієм близько, згодом обов’язково буде здивований: за його м’якою, вразливою натурою насправді криється надзвичайно сильна духом людина.

Зі світом серйозного спорту юнак познайомився, ще будучи підлітком, і сталося це, можна казати, випадково. Не те, щоб Віталій був зовсім неспортивною людиною. Як і усі хлопці, любив ганяти м’яча, зіграти у волейбол чи баскетбол, але так, щоб серйозно присвятити себе якомусь виду спорту, такого не було. Та коли товариш запропонував побувати у спортивному клубі «Аякс» – подивитись, що до чого, може, навіть спробувати свої сили у східному єдиноборстві, той охоче погодився.

Вже перші відвідини клубу стали для Віталія доленосними, залишивши в душі неперевершені враження. Ніби зачарований, спостерігав він за спортсменами, чий поєдинок нагадував не просто бій, а швидше якийсь екзотичний танок. Атмосфера спокою, що панувала в стінах закладу, гармонійно перепліталася з шаленою невичерпною енергією, даючи в кінцевому результаті суміш, в якій вдало поєднувались фізичне й духовне, сила тіла та міць душі, українська працелюбність та східна філософія… Хіба таке дивовижне поєднання могло залишити когось байдужим? Тож природним і цілком логічним стало бажання Віталія серйозно зайнятися тайським боксом.

Бій восьмируких

Східне спортивне єдиноборство Муай Тай (тайський бокс) вважається надзвичайно древнім видом бойового мистецтва, нараховуючи більше 2- тисячну історію існування, що  в перекладі означає «вільний бій». Не треба бути глибоко посвяченим у його техніку, аби зрозуміти суть: бій, навіть облагороджений спортом, передусім, залишається боєм. Тож природно, і це зрозуміє кожна жінка, що попервах мама Віталія не розділяла захоплення сина. Зате тато підтримав його буквально одразу ж. Мовляв, кожна дитина має знайти справу до душі, і навіть якщо це бойовий вид мистецтва, в цьому немає нічого страшного: треба поважати вибір сина.

Сам же Віталій у буквальному розумінні закохався у Муай Тай. Він старанно відвідував кожне заняття, ловлячи на льоту настанови вчителя та радіючи з результатів.

 – Дізнавшись, що Муай Тай вважається найбільш жорсткою і нищівною системою ближнього бою, основу якого складає ударна техніка, дехто з юнаків так і не наважується займатися цим видом єдиноборства, – ділиться Віталій. – Мене ж зовсім не зупинило це відкриття. Не боявся я й того, що удари наносяться на усіх рівнях: в голову і по корпусу, руками й ногами, ліктями і колінами, через що, власне, Муай Тай називають «боєм восьмируких», а один із його основних принципів означає: «Лікоть перемагає кулак, а коліно – ногу». Головне – пам’ятати, що це бойове МИСТЕЦТВО, і, як і в кожному мистецтві, просто потрібно дотримуватись встановлених правил.

Зброя, що завжди з тобою

Так говорять про Муай Тай на Сході. Втім, будучи жорстким боєм, він не є жорстоким, говорить Віталій. Тут важливо проявити характер, наполегливість, продемонструвати супернику не тільки фізичну міць, але й моральну силу, впевненість у собі. Треба розуміти, що спорт – це гра на виживання.

Юнак добре пам’ятає свої перші серйозні змагання. Бій, що проходив у Кривому Розі, приніс йому не просто відмінний результат, але й додав впевненості в собі. Вже тоді на юного тайбоксера звернули увагу маститі тренери, пророкуючи йому багато перемог у майбутньому, і, власне, блискуче спортивне майбутнє.

Тоді вони ще не знали, що немов дивилися у воду. Наполегливість, плідна робота юнака над собою почали давати рясні плоди. З виступами Віталій Лісняк почав їздити містами України, звідусіль привозячи призові місця. Згодом побував у Японії, ще незабаром відвідав батьківщину Муай Тай – Таїланд. Звісно, враження, отримані від поїздок за кордон, Віталію важко описати словами.

 – «Страну восходящего солнца» не можна не вважати прекрасною, – ділиться враженнями юнак. – Та шалений ритм і бурхливе життя Японії дещо втомлюють. Зовсім інша справа – Таїланд. Надзвичайно доброзичливі місцеві мешканці, прекрасні краєвиди, смачна кухня – просто не можуть залишити байдужим. Індійський океан і взагалі змушує повертатися до нього думками знову і знову…

Втім, значимість цих поїздок для Віталія – не скільки у незабутніх краєвидах, як у результатах, отриманих на спортивних аренах. Найголовніше те, що у кожній з них спортсмен здобув почесне призове місце. Зокрема, на чемпіонаті світу у Таїланді  став срібним призером. А це – дуже серйозний здобуток і неабиякий результат.

Сам Віталій своїми заслугами не хизується. Як і не особливо охоче розповідає й про те, що в арсеналі своїх спортивних здобутків має кілька десятків золотих та срібних медалей, а також просто незчисленну кількість грамот, похвальних листів та подяк…

 – Своїми перемогами, перш за все, завдячую тренеру – Ігорю Мациборку, – ділиться Віталій. – Його авторитет, підтримка, вміння працювати з учнями та віра в кожного з нас і є тим стимулом, що допомагає підніматись на найвищі вершини, рухатись у  потрібному напрямку, досягаючи наміченої мети… І, звичайно ж, – батькам. Сьогодні вони обоє підтримують мою любов до спорту, розділяють таке вподобання…

Нині у свої 19 років Віталій – не лише талановитий спортсмен міста, але й студент Дніпропетровського інституту культури і спорту, де вчиться на факультеті фізичного виховання, опановуючи спеціальність бокс. Практично щодня він напружено тренується, віддаючи всього себе улюбленому заняттю, щиро мріючи про нові перемоги на спортивному Олімпі. І віриться, що йому це обов’язково вдасться!